fbpx
ukrude [email protected] 063-5-900-900

Тур «Сходження на Говерлу»

0
Ціна
600 Грн
Ціна
600 Грн
Ім'я Прізвище**
Номер телефону*
Адреса електронної пошти**
Ваш Запит**
Save To Wish List

Adding item to wishlist requires an account

9296

Є питання?

Не соромтеся зателефонувати нам. Ми – команда експертів, і ми раді вам допомогти.

063-5-900-900

[email protected]

1 День
Доступність : Дивіться список нижче
Львів
Говерла
Мін. вік : 0+
Галерея
Ціна
Вартість екскурсії
600 грн./ос.
Деталі Туру

Місце Виїзду & Повернення

Львів, пл. Ринок, 1 (Google Map)

 

Час Виїзду

7:45

 

Тривалість маршруту

16 годин (з яких орієнтовно 6 годин займає сходження/спуск)

 

Протяжність маршруту

600 км у автобусі (з екскурсійним супроводом), 4 км сходження

 

Опис

Говерла є найвищою вершиною Чорногірського кряжу і найвищою горою України. Висота її 2061 м. Розташована гора у центральній частині Чорногори і нагадує доволі правильну піраміду.

Увесь кряж та вершина складені з пісковиків, котрі місцями під дією вітру перетворилися у великі осипища. На північних схилах між Говерлою та сусідньою вершиною Брецкул (1945м) залишився у спадок каровий цирк з виразними льодовиковим ложем та боковою мореною. Льодовики відступили від Чорнрогори 12 тисяч років тому, залишивши по собі альпійську тундру на котрій випасалися величезні стада зубрів та оленів. Велику територію зайняли оселища альпійської сосни. Власне назва Чорногора і походить від темно-зеленого забарвлення хвої альпійської сосни, яка на сьогодні покрила непрохідним шатром усі схили кряжу. Назва гори Говерла походить найвірогідніше з румунської (біла гора). Втім, у практиці гуцулів, поняття вершини немає, є лише полонина. Власне від назви полонини і походить назва гори.

На схилах Говерли бере початок річки Прут. Річка починається з маленького струмка, що сочиться з-під каменя на висоті 1550 м. Через якихось сто метрів до нього приєднуються інші струмки і за якусь сотню метрів із першого карового цирку потічок спадає величним водоспадом. Це одне з найгарніших місць Чорногори. Нижче водоспадів починається альпійське смерекове криволісся, котре поступово переходить у праліс, тобто ліс у котрому ніколи не проводилися лісозаготівлі. Далі якщо рухатися стежиною на схід, то через 30 хвилин ви натрапите на інший каровий цирк, що розташований у підніжжя гори Брецкул, котрий називається Цибульник. Тут гірські потоки стишують свій швидкий плин і спокійно стікають у долину, де приєднуються до Прута. Ранньою весною з Цибульника можна побачити сліди лавин, що сходять в Брецкула. У цю пору туристам небезпечно здійснювати сходження.

Сніг у Чорногорі випадає як правило ще у жовтні. Проте теплі вітри не дають йому довго затримуватися. Найбільша кількість опадів випадає у березні та червні. Така циклічність пов’язана з циклічними змінами температур, коли активні циклони охоплюють Центральну Європу і починають протидіяти антициклонам, що надходять зі сходу.

Сніг на Чорногорі затримується до середини червня. Туристи у той час можуть милуватися мільйонами крокусів, що вкривають фіолетовим покривалом полонини. На початку червня зацвітають і рододендрони. Вони яскравими малиновими плямами вкривають схили кряжу. У той час усі чорногірські потоки стають кришталево чистими і з них можна пити цілющу воду. До речі, на південних відрогах Чорногори у басейні  Білої Тиси є чимало буркутів – газованих мінеральних джерел.

Ще сто років тому гори були освоєні значно краще, ніж сьогодні. Отари овець налічували тисячі голів. Практично кожен гуцул мав кілька десятків  маржини(овець та кіз). Він кожної весни відправляв у гори худобу літувати. У 19 століття було прокладено у горах безліч доріг до сироварень – промислом, яким займалися колоністи – осілі чехи та тірольці.

У Першу світову війну ці дороги використовувалися для тилового забезпечення фронту, що проходив по Чорногірському кряжі.

Зазвичай більшість туристичних груп намагаються піднятися на вершину по так званих класичних маршрутах: по північному гребені, по північно-східному гребені та західному гребені. Перші два стартують з галявини, що поруч з турбазою Заросляк. На західний гребінь піднімаються зазвичай з урочища Козьмещик, або ж з «перемички» – пониження Чорногірського хребта між вершинами Петрос та Говерлою. Ідучи цим маршрутом рятувальниками на висоті 1800 м встановлено аварійний невеличкий будиночок. Це на випадок негоди чи ураганного вітру, котрий ту буває дуже частим явищем.

З півдня підйом важкий, оскільки усі схили густо порослі альпійською сосною, яку гуцули називають жерепом.

Тривалість сходження на вершину з поверненням з бази Заросляк триває орієнтовно 4 години. Зимою сходження  є вкрай небезпечним через лавини небезпеку та обледеніння схилів. Без досвідченого провідника самотужки зійти на Говерлу не варто. У цей час ви можете піднятися з Заросляка на сусідню панорамну вершину  Козьмеска та провести чудову фотосесію З цієї вершини розкривається чудова панорами довколишніх гір. Говерла ж перед вами постане у всій величі та красі.

З урочища Козьмещик сходження з поверненням триватиме дещо довше – до 6 годин. Але якщо ви піднялися у добру погоду і ніде не видно грозових хмар – можна з вершини помилуватися панорамою гір.

Тільки не зловживайте високогірним сонцем – воно не для засмаги, воно обпікає.

Вартість вхідних квитків: 

  • еколого-пізнавальна стежка «На гору Говерлу»: 30 грн – загальний, студентський, пенсійний, 15 грн – учнівський.

Мапа

1 турист(ів) переглядають цей тур прямо зараз!

GDPR